1. Словник української мови в 11 томах

обізнаний

ОБІ́ЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось.

Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (Фр., XVI, 1955, 318);

За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Вільде, Сестри.., 1958, 454);

Співбесідник виявився догадливим і обізнаним (Ткач, Моряки, 1948, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обізнаний — обі́знаний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обізнаний — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  3. обізнаний — -а, -е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (І. Франко); За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами. Словник української мови у 20 томах
  5. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д. Словник синонімів української мови
  6. обізнаний — Обі́знаний, -на, -не з чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)