обізнаність
ОБІ́ЗНАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до обі́знаний.
Заробітчани виявляли обізнаність з усіма звичками начальників (Горд., Чужу ниву.., 1947, 12);
Чи є на світі щось таке, чого б не знав старий учитель? Всіх він вражає своєю обізнаністю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обізнаність — обі́знаність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обізнаність — [оуб’ізнан'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- обізнаність — -ності, ж. Абстр. ім. до обізнаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обізнаність — ОБІ́ЗНАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. обі́знаний. Заробітчани виявляли обізнаність з усіма звичками начальників (К. Гордієнко); Чи є на світі щось таке, чого б не знав старий учитель? Всіх він вражає своєю обізнаністю (Я. Гримайло). Словник української мови у 20 томах
- обізнаність — Обі́знаність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)