обізнаність

ОБІ́ЗНАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до обі́знаний.

Заробітчани виявляли обізнаність з усіма звичками начальників (Горд., Чужу ниву.., 1947, 12);

Чи є на світі щось таке, чого б не знав старий учитель? Всіх він вражає своєю обізнаністю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 5).

Значення в інших словниках

1. обізнаність — обі́знаність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обізнаність — [оуб’ізнан'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. обізнаність — -ності, ж. Абстр. ім. до обізнаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обізнаність — ОБІ́ЗНАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. обі́знаний. Заробітчани виявляли обізнаність з усіма звичками начальників (К. Гордієнко); Чи є на світі щось таке, чого б не знав старий учитель? Всіх він вражає своєю обізнаністю (Я. Гримайло).  Словник української мови у 20 томах
5. обізнаність — Обі́знаність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)