обіймище

ОБІ́ЙМИЩЕ, а, с., розм., рідко.

Те саме, що обхва́т 2.

Серед них [мечетей] найкраща Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п'ять обіймищ заввишки (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. обіймище — обі́ймище іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обіймище — Обмах, обіймиця, сов. обхват.  Словник синонімів Караванського
3. обіймище — -а, с., розм., рідко. Те саме, що обхват 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обіймище — ОБХВА́Т (побутова міра товщини циліндричного предмета, що дорівнює відстані між кінцями пальців рук, витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього), ОБІ́ЙМИЩЕ розм., ОБІ́ЙМИЦЯ розм. Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в'яз..  Словник синонімів української мови
5. обіймище — Обі́ймище, -ща, -щу, -щем; -мища, -мищ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обіймище — ОБІ́ЙМИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Серед них [мечетей] найкраща Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п’ять обіймищ заввишки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 188).  Словник української мови в 11 томах
7. обіймище — Обіймище, -ща с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106.  Словник української мови Грінченка