обіймище —
обі́ймище іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
обіймище —
Обмах, обіймиця, сов. обхват.
Словник синонімів Караванського
обіймище —
-а, с., розм., рідко. Те саме, що обхват 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обіймище —
ОБІ́ЙМИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Серед них [мечетей] найкраща Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п'ять обіймищ заввишки (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
обіймище —
ОБХВА́Т (побутова міра товщини циліндричного предмета, що дорівнює відстані між кінцями пальців рук, витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього), ОБІ́ЙМИЩЕ розм., ОБІ́ЙМИЦЯ розм. Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в'яз..
Словник синонімів української мови
обіймище —
ОБІ́ЙМИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Серед них [мечетей] найкраща Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п’ять обіймищ заввишки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 188).
Словник української мови в 11 томах
обіймище —
Обіймище, -ща с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106.
Словник української мови Грінченка