Словник української мови у 20 томах

обіщаний

ОБІ́ЩАНИЙ, а, е, заст., розм.

Дієпр. пас. до обіща́ти.

От Тибр перед носом у нас; Ся річка Зевсом обіщана І з берегами нам оддана (І. Котляревський);

Все ж то правда поробила, Наша предківськая сила, З давніх-давен завіщана, Награда нам обіщана (П. Куліш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обіщаний — ОБІ́ЩАНИЙ, а, е, заст., розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обіща́ти. От Тибр перед носом у нас; Ся річка Зевсом обіщана І з берегами нам оддана (Котл., І, 1952, 164); Все ж то правда поробила, Наша предківськая сила, з давніх-давен завіщана, Награда нам обіщана (П. Куліш, Вибр., 1969, 345).  Словник української мови в 11 томах