обіщатися
ОБІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., заст., розм.
Обіцяти.
– А що то таке замчище? Ви вчора обіщались, діду, розказати про його (Панас Мирний);
Хівря, хоч і обіщалась свекрусі мовчати, та таки не втерпіла (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)