об'явлений
ОБ'Я́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до об'яви́ти 1.
Описувалось [в утопії], яке буде або вже єсть життя людей, не покірних Божій волі, об'явленій безпосередньо або через Божих пророків (Леся Українка);
// об'я́влено, безос. пред.
[Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об'явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий);
Чистий дохід з видання [збірника] визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу, який буде в свій час об'явлено (М. Коцюбинський);
Ще зяють пащеками розграбовані склади, а населенню вже об'явлено зібратися (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)