об'явлений

ОБ'Я́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до об'яви́ти 1.

Описувалось [в утопії], яке буде або вже єсть життя людей, не покірних Божій волі, об'явленій безпосередньо або через Божих пророків (Леся Українка);

// об'я́влено, безос. пред.

[Турський:] Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою, паливодою об'явлено, до двору не пускають, у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий);

Чистий дохід з видання [збірника] визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу, який буде в свій час об'явлено (М. Коцюбинський);

Ще зяють пащеками розграбовані склади, а населенню вже об'явлено зібратися (О. Гончар).