об'явка
ОБ'Я́ВКА, и, ж., заст.
1. Повідомлення, заява.
Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу (Сл. Б. Грінченка);
Пані Ксьонзиха та подала об'явку, що вкрадено у неї дівку (Панас Мирний).
2. Голос виборця на користь одного з кандидатів під час балотування.
Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'явка — об'я́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- об'явка — -и, ж., заст. Повідомлення, заява. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'явка — Об'явка, -ки ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Верхнеднѣпр. Словник української мови Грінченка