1. Словник української мови Грінченка

об'явка

Об'явка, -ки

ж.

1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Верхнеднѣпр. у. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. Грин. І. 97.

2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною. Золотон. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'явка — об'я́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. об'явка — -и, ж., заст. Повідомлення, заява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'явка — ОБ'Я́ВКА, и, ж., заст. 1. Повідомлення, заява. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу (Сл. Б. Грінченка); Пані Ксьонзиха та подала об'явку, що вкрадено у неї дівку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах