об'явка

об'я́вка

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'явка — -и, ж., заст. Повідомлення, заява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. об'явка — ОБ'Я́ВКА, и, ж., заст. 1. Повідомлення, заява. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу (Сл. Б. Грінченка); Пані Ксьонзиха та подала об'явку, що вкрадено у неї дівку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. об'явка — Об'явка, -ки ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Верхнеднѣпр. Словник української мови Грінченка