об'явка
об'я́вка
іменник жіночого роду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'явка — -и, ж., заст. Повідомлення, заява. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'явка — ОБ'Я́ВКА, и, ж., заст. 1. Повідомлення, заява. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу (Сл. Б. Грінченка); Пані Ксьонзиха та подала об'явку, що вкрадено у неї дівку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- об'явка — Об'явка, -ки ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Верхнеднѣпр. Словник української мови Грінченка