об'єднувальний
ОБ'Є́ДНУВАЛЬНИЙ, а, е.
Який об'єднує, спричиняється до об'єднання кого-, чого-небудь; об'єднавчий.
Урбанізована культура, розміщена в штучному середовищі, стрімко просувалася по шляху дезінтеграції, дроблення на ізольовані індивідуальності, перетворення громади в масу. Театр за таких умов поставав як об'єднувальний чинник, як інструмент відновлення втраченої цілісності культури, як “моральна установа” (з наук.-попул. літ.);
Об'єднувальний процес.
Словник української мови (СУМ-20)