об'єднувальний
ОБ'Є́ДНУВАЛЬНИЙ, а, е.
Який об'єднує, спричиняється до об'єднання кого-, чого-небудь; об'єднавчий.
Урбанізована культура, розміщена в штучному середовищі, стрімко просувалася по шляху дезінтеграції, дроблення на ізольовані індивідуальності, перетворення громади в масу. Театр за таких умов поставав як об'єднувальний чинник, як інструмент відновлення втраченої цілісності культури, як “моральна установа” (з наук.-попул. літ.);
Об'єднувальний процес.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'єднувальний — об'єднува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- об'єднувальний — -а, -е. Який кого-, що-небудь об'єднує, виконує цю функцію, призначений для цього. Великий тлумачний словник сучасної мови