1. Словник української мови у 20 томах

об'єднуваний

ОБ'Є́ДНУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до об'є́днувати.

Часто об'єднувані для зручності в історичних дослідженнях Галичина і Волинь у XII –XIII ст. були цілком різними кнізявствами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єднуваний — об'є́днуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. об'єднуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до об'єднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови