овсі

О́ВСІ, О́ВСІМ, присл., розм.

Зовсім.

Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Прийміть, козаки, до гурту, бо занудився овсі! (П. Панч);

– Молодий чоловіче..! Не знаєте ви світу овсім... (А. Кримський).

Значення в інших словниках

1. овсі — О́ВСІ, О́ВСІМ, присл., діал. Зовсім. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Кв.-Осн., II, 1956, 130); — Прийміть, козаки, до гурту, бо занудився овсі! (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах
2. овсі — Овсі нар. = зовсім. Харьк.  Словник української мови Грінченка