огарок
ОГА́РОК, рка, ч., діал.
Недогарок.
У хатині застав [Степан] усе в порядку. Не гаючись, засвітив огарок свічки і розпалив у пічці (В. Гжицький);
Інтенсифікатор нагнітався під великим тиском через довгу залізну трубу, яка поступово в руках робітників перетворювалася в невеличкий огарок (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)