огарок
ОГА́РОК, рка, ч., діал. Недогарок.
У хатині застав [Степан] усе в порядку. Не гаючись, засвітив огарок свічки і розпалив у пічці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 83);
Інтенсифікатор нагнітався під великим тиском через довгу залізну трубу, яка поступово в руках робітників перетворювалася в невеличкий огарок (Руд., Вітер.., 1958, 71).
Словник української мови (СУМ-11)