оглядний
ОГЛЯ́ДНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що оба́чний 1.
Жаль тілько, що Хане Гольдбаум така страшно розумна жінка, така страшно запопадлива і оглядна ґаздиня, така страшно недобродушна мати! (І. Франко);
Кошовому кортіло якось-то по-приятельському попередити нового голову, щоб був оглядний (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)