оглядний
ОГЛЯ́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що оба́чний 1.
Жаль, тілько, що Хане Гольдбаум така страшно розумна жінка, така страшно запопадлива і оглядна газдиня, така страшно недобродушна мати! (Фр., II, 1950, 78);
Кошовому кортіло якось-то по-приятельському попередити нового голову, щоб був оглядний (Ле, В снопі.., 1960, 24).
Словник української мови (СУМ-11)