Словник української мови у 20 томах

огороджений

ОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до огороди́ти.

Ся пасіка була огороджена лісою з лози (Марко Вовчок);

На горі .. вхід на маленьку площину, огороджену штахетами (М. Коцюбинський);

Де-не-де попадають невеличкі галявини з житом, огородженим від дороги жердинами (А. Шиян).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. огороджений — огоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. огороджений — [огороджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. огороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до огородити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огороджений — Огоро́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. огороджений — ОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огороди́ти. Ся пасіка була огороджена лісою з лози (Вовчок, І, 1956, 338); На горі.. вхід на маленьку площину, огороджену штахетами (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах