огороджений

ОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до огороди́ти.

Ся пасіка була огороджена лісою з лози (Вовчок, І, 1956, 338);

На горі.. вхід на маленьку площину, огороджену штахетами (Коцюб., III, 1956, 44);

Де-не-де попадають невеличкі галявини з житом, огородженим від дороги жердинами (Шиян, Партиз. край, 1946, 86).

Значення в інших словниках

1. огороджений — огоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. огороджений — [огороджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. огороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до огородити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. огороджений — ОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до огороди́ти. Ся пасіка була огороджена лісою з лози (Марко Вовчок); На горі .. вхід на маленьку площину, огороджену штахетами (М. Коцюбинський); Де-не-де попадають невеличкі галявини з житом, огородженим від дороги жердинами (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
5. огороджений — Огоро́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)