огородина
ОГОРО́ДИНА, и, ж., збірн., розм., рідко.
Те саме, що горо́дина.
Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Лукерія Степанівна:] Олесю-гу! А я тебе шукаю по саду та по леваді; думала, знов сапаєш огородину за котрусь поденну? (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)