огородик
ОГОРО́ДИК, а, ч., рідко.
Зменш.-пестл. до огоро́д.
Мати доні молодій Огородик наділила (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)ОГОРО́ДИК, а, ч., рідко.
Зменш.-пестл. до огоро́д.
Мати доні молодій Огородик наділила (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)