огородик

ОГОРО́ДИК, а, ч., рідко.

Зменш.-пестл. до огоро́д.

Мати доні молодій Огородик наділила (Л. Глібов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огородик — ОГОРО́ДИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Мати доні молодій Огородик наділила (Гл., Вибр., 1957, 314). Словник української мови в 11 томах