огородик

ОГОРО́ДИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д.

Мати доні молодій Огородик наділила (Гл., Вибр., 1957, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огородик — ОГОРО́ДИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Мати доні молодій Огородик наділила (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах