1. Словник української мови в 11 томах

огородина

ОГОРО́ДИНА, и, ж., збірн., розм., рідко. Те саме, що горо́дина.

Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Кв.-Осн., II, 1956, 130);

[Лукерія Степанівна:] Олесю-гу! А я тебе шукаю по саду та по леваді; думала, знов сапаєш огородину за котрусь поденну? (Кроп., II, 1958, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огородина — огоро́дина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. огородина — див. овощі Словник чужослів Павло Штепа
  3. огородина — ОГОРО́ДИНА, и, ж., збірн., розм., рідко. Те саме, що горо́дина. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Г. Квітка-Основ'яненко); [Лукерія Степанівна:] Олесю-гу!... Словник української мови у 20 томах
  4. огородина — О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал. Словник синонімів української мови
  5. огородина — Огоро́дина, -ни ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Левиц. І. 27. см. городина. Словник української мови Грінченка