огородній
ОГОРО́ДНІЙ, я, є, розм., рідко.
Прикм. до огоро́д;
// Який росте на городі.
Обвішали [панни] стіни й вікна кругом гірляндами та вінками з дубового листу, з зеленого моху і з огороднього зілля (І. Нечуй-Левицький);
На возах була всяка всячина, що тілько родила і носила на собі сира земля: .. тут була овощ огородня, садова й польова (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)