огортатися
ОГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГОРНУ́ТИСЯ, огорну́ся, ого́рнешся, док.
Те саме, що обгорта́тися.
– Що ви думаєте робити з своєю п'єсою? – .. Нічого... пограю кому-небудь, та й годі! – одказав Довбня, випускаючи з рота цілий оберемок диму і огортаючись ним, наче хмарою (Панас Мирний);
Над садами вже підвівся місяць .. По хатах то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (М. Стельмах);
Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці. Мур огорнувся хмарою кам'яної порохняви (О. Гончар);
Догорів суворий осінній день. Прифронтовий аеродром огорнувся сутінками (В. Минко);
* Образно. Квітень. З дня на день Київ все більше огортається зеленою габою (П. Колесник);
Повесні вона [яблуня] знову викине прозорі жовті листочки й огорнеться білим цвітом (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)