огранений
ОГРА́НЕНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до ограни́ти.
Зона перетину двох найпотужніших жил створила роздув неправильної форми. У ньому сконцентрувалась найбільша кількість великих і добре огранених кристалів (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Деякі з кинутих поетом [Є. Плужником] віршованих “формул”, огранених точно, легко і зграбно, сприймаються як закінчені афоризми (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)