огранений
ОГРА́НЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до ограни́ти.
Зона перетину двох найпотужніших жил створила роздув неправильної форми. У ньому сконцентрувалась найбільша кількість великих і добре огранених кристалів (Наука.., 9, 1964, 59);
*Образно. Деякі з кинутих поетом [Є. Плужником] віршованих "формул", огранених точно, легко і зграбно, сприймаються як закінчені афоризми (Не ілюстрація.., 1967, 318).
Словник української мови (СУМ-11)