огрублювати

ОГРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОГРУБИ́ТИ, блю́, би́ш, док., кого, що.

1. Робити грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.).

Час огрублює руки, з роками вони втрачають спритність і жіночність (з газ.);

* Образно. На думку Бердяєва, .. “Ленін дуже огрубив ідею Маркса про релігію” (з наук. літ.);

// Позбавляти ніжності, м'якості, тендітності (про риси обличчя, зовнішність); робити зовні грубішим.

2. Позбавляти колишньої витонченості, уразливості, делікатності; робити внутрішньо грубим.

Ми на те слово [добре] часом занадто скупі. Чи не огрубила нас війна? (Є. Доломан).