огуджувати

ОГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

Висловлювати несхвалення, осуд; ганити, ганьбити.

Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на його й глянуть, А глянуть – огудять (Т. Шевченко);

[Командор:] З нас, де-Мендозів, були здавен всі лицарі без страху, всі дами без догани. Чи ж подоба, щоб саме вас юрба могла огудить... (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. огуджувати — огу́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. огуджувати — -ую, -уєш, недок., огудити, -джу, -диш, док., перех. Висловлювати несхвалення, осуд; ганити, ганьбити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огуджувати — ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ (ОБГУ́ДЖУВАТИ розм.), ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИ рідше, ПЛЯМИ́ТИ рідше, ГАНЬБИ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. огуджувати — ОГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Висловлювати несхвалення, осуд; ганити, ганьбити. Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на його й глянуть, А глянуть — огудять (Шевч.  Словник української мови в 11 томах