огуджувати
ОГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Висловлювати несхвалення, осуд; ганити, ганьбити.
Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на його й глянуть, А глянуть — огудять (Шевч., І, 1963, 131);
[Командор:] З нас, де-Мендозів, були здавен всі лицарі без страху, всі дами без догани. Чи ж подоба, щоб саме вас юрба могла огудить… (Л. Укр., III, 1952, 378).
Словник української мови (СУМ-11)