одежа
ОДЕ́ЖА, і, ж.
Те саме, що о́дяг.
Отож той самий сиротина У наймах сяк тобі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Т. Шевченко);
Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися (Григорій Тютюнник);
І янголи в білій одежі впритул обступили вівтар (Л. Костенко);
* У порівн. А ліс зеленіє на сонці, неначе дорога оксамитова зелена одежа, кинута на гори (І. Нечуй-Левицький).
◇ (1) Міня́ти шкі́ру, як оде́жу (д) див. міня́ти.
Словник української мови (СУМ-20)