одежина
ОДЕ́ЖИ́НА, и, ж., розм.
1. Що-небудь з одягу; окрема складова частина одягу.
На плечах йому якась одежина суконна, чорна з сірою підшивкою, і невеличкий вузлик (А. Свидницький);
Швиденько взувши черевики, вона вийшла в передпокій. Помацки в темряві знайшла якусь одежину, накинула на плечі й .. кинулась до виходу (А. Головко).
2. Те саме, що о́дяг.
Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (І. Нечуй-Левицький);
Він зодягнений у селянську ветху одежину: піджак.., ватянка, штани, чоботи (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)