одежина

оде́жина

-и, ж., розм.

1》 Що-небудь з одягу; окрема складова частина одягу.

2》 Те саме, що одяг.

Значення в інших словниках

1. одежина — оде́жи́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. одежина — див. одяг  Словник синонімів Вусика
3. одежина — [одежиена і одеижина] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. одежина — ОДЕ́ЖИ́НА, и, ж., розм. 1. Що-небудь з одягу; окрема складова частина одягу. На плечах йому якась одежина суконна, чорна з сірою підшивкою, і невеличкий вузлик (А. Свидницький); Швиденько взувши черевики, вона вийшла в передпокій.  Словник української мови у 20 томах
5. одежина — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм.  Словник синонімів української мови
6. одежина — Оде́жи́на, -ни, -ні; -жи́ни, -жи́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. одежина — ОДЕ́ЖИ́НА, и, ж., розм. 1. Що-небудь з одягу; окрема складова частина одягу. На плечах йому якась одежина суконна, чорна з сірою підшивкою, і невеличкий вузлик (Свидн., Люборацькі, 1955, 206); Швиденько взувши черевики, вона вийшла в передпокій.  Словник української мови в 11 томах