оденок

ОДЕ́НОК, нка, ч., діал.

Копиця, стіжок сіна, соломи і т. ін. на дерев'яній підстилці.

Даремно комісар .. перешукував старанно двір і всі двірські будинки, не виключаючи й оборогів, стогів сіна, скирт соломи і оденків, – панича не було (І. Франко);

Одні [робітники] збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці до острови і закладають оденок (А. Крушельницький);

// Дерев'яна підстилка під копицею, стіжком сіна, соломи і т. ін.

Значення в інших словниках

1. оденок — оде́нок іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. оденок — -нка, ч., діал. Копиця, стіжок сіна, соломи і т. ін. на дерев'яній підстилці. || Дерев'яна підстилка під копицею, стіжком сіна, соломи і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оденок — СТІГ (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів і т. ін.); СТІЖО́К, КОПИ́ЦЯ, ПРИКЛА́ДОК розм., КОП'Я́К діал. (менших розмірів); ОДЕ́НОК діал. (на дерев'яній основі). Золоті стоги мріють на сонці (Ю.  Словник синонімів української мови
4. оденок — ОДЕ́НОК, нка, ч., діал. Копиця, стіжок сіна, соломи і т. ін. на дерев’яній підстилці. Даремно комісар.. перешукував старанно двір і всі двірські будинки, не виключаючи й оборогів, стогів сіна, скирт соломи і оденків, — панича не було (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. оденок — Оде́нок, -нка м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.  Словник української мови Грінченка