одинарний
ОДИНА́РНИЙ, а, е.
Який складається з однієї частини; не подвійний.
Ось він пораненою ногою торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (М. Стельмах);
Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)