одиничний

ОДИНИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Окремий, відособлений.

Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич);

Основним типом поховань скіфського часу на Посуллі є одиничні трупопокладення в ямах з дерев'яними склепами (з наук. літ.).

2. Стос. до одиниці (у 3 знач.).

Одиночний еквівалент.

3. у знач. ім. одини́чне, ного, с. Філософська категорія: предмет, процес або явище з його властивостями і основними ознаками, що відрізняють його від інших предметів, процесів або явищ.

Справжнє мистецтво в одиничному пізнає загальне і сутнє (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. одиничний — одини́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. одиничний — -а, -е. 1》 Окремий, відособлений. Одиничне виробництво — виготовлення різних виробів одиницями або невеликими разовими серіями. 2》 Стос. до одиниці (у 3 знач.). Одинична матриця мат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одиничний — ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ рідше, НА́РІЗНИЙ рідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙ рідко. От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору..  Словник синонімів української мови
4. одиничний — ОДИНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Окремий, відособлений. Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Смолич, День..  Словник української мови в 11 томах