одиничний
ОДИНИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Окремий, відособлений.
Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич);
Основним типом поховань скіфського часу на Посуллі є одиничні трупопокладення в ямах з дерев'яними склепами (з наук. літ.).
2. Стос. до одиниці (у 3 знач.).
Одиночний еквівалент.
3. у знач. ім. одини́чне, ного, с. Філософська категорія: предмет, процес або явище з його властивостями і основними ознаками, що відрізняють його від інших предметів, процесів або явищ.
Справжнє мистецтво в одиничному пізнає загальне і сутнє (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одиничний — одини́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- одиничний — -а, -е. 1》 Окремий, відособлений. Одиничне виробництво — виготовлення різних виробів одиницями або невеликими разовими серіями. 2》 Стос. до одиниці (у 3 знач.). Одинична матриця мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одиничний — ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ рідше, НА́РІЗНИЙ рідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙ рідко. От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. Словник синонімів української мови
- одиничний — ОДИНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Окремий, відособлений. Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах