одиничний
одини́чний
-а, -е.
1》 Окремий, відособлений.
Одиничне виробництво — виготовлення різних виробів одиницями або невеликими разовими серіями.
2》 Стос. до одиниці (у 3 знач.).
Одинична матриця мат. — квадратна матриця, в якій по головній діагоналі стоять одиниці, а решту місць займають нулі.
Одиничний вектор мат. — вектор, довжина якого дорівнює одиниці; орт.
Одиничні іменники лінгв. — іменники, що називають один предмет, виділений із загальної маси; сингулятиви.
3》 у знач. ім. одиничне, -ного, с. Філософська категорія: предмет, процес або явище з його властивостями і основними ознаками, що відрізняють його від інших предметів, процесів або явищ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одиничний — одини́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- одиничний — ОДИНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Окремий, відособлений. Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Словник української мови у 20 томах
- одиничний — ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ рідше, НА́РІЗНИЙ рідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙ рідко. От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. Словник синонімів української мови
- одиничний — ОДИНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Окремий, відособлений. Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах