однодумний
ОДНОДУ́МНИЙ, а, е.
Який має однакові з ким-небудь думки, погляди, переконання.
Ті любощі-пустощі. Втішная молодь. Вино, що рубінами грає. Гурток товариський, тісний, однодумний, Що теє вино попиває (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)