однойменний

ОДНОЙМЕ́ННИЙ, а, с.

1. Який має однакове ім'я, ту саму назву з кимсь, чимсь.

Поряд із характерними та комедійними ролями Марко Лукич [Кропивницький] зовсім несподівано 1896 –1897 року виступив у ролі романтичного розбійника Гаркуші в однойменній п'єсі (з мемуарної літ.).

2. спец. Який має спільну визначальну рису з чим-небудь.

Однойменні величини.

Значення в інших словниках

1. однойменний — однойме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однойменний — -а, -е. Який має те саме ім'я, ту саму назву. Однойменні тональності — тональності, які мають однакові тоніки, але різну ладову побудову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однойменний — Однойме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. однойменний — ОДНОЙМЕ́ННИЙ, а, с. Який має те саме ім’я, ту саму назву. Поряд із характерними та комедійними ролями Марко Лукич [Кропивницький] зовсім несподівано 1896-1897 року виступив у ролі романтичного розбійника Гаркуші в однойменній п’єсі (Минуле укр. театру, 1953, 56).  Словник української мови в 11 томах