однойменний
ОДНОЙМЕ́ННИЙ, а, с. Який має те саме ім’я, ту саму назву.
Поряд із характерними та комедійними ролями Марко Лукич [Кропивницький] зовсім несподівано 1896-1897 року виступив у ролі романтичного розбійника Гаркуші в однойменній п’єсі (Минуле укр. театру, 1953, 56).
Словник української мови (СУМ-11)