одноногий
ОДНОНО́ГИЙ, а, е.
Який має одну ногу; з однією ногою.
Одноногий ветеран;
// Який стоїть на одній нозі.
Одноногий бусел на криниці до пісні прислухається (С. Голованівський);
// у знач. ім. одноно́гий, гого, ч.; одноно́га, гої, ж. Той (та), у кого немає однієї ноги.
У хвості на милицях шкандибали одноногі (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)