одноногий
ОДНОНО́ГИЙ, а, е. Який має одну ногу; з однією ногою.
Одноногий бусел на криниці до пісні прислухається (Голов., Близьке.., 1948, 126);
// у знач. ім. одноно́гий, гого, ч.; одноно́га, гої, ж. Той (та), у кого немає однієї ноги.
У хвості на милицях шкандибали одноногі (Бурл., О. Вересай, 1959, 9).
Словник української мови (СУМ-11)