одноплановість
ОДНОПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до однопла́новий.
Будуючи гумореску-імпровізацію, письменник [О. Ковінька] не дотримується одноплановості розповіді. Навпаки – вільно переходить од теми до теми, від одного епізоду до іншого (із журн.);
Одноплановість характеристики більшості дійових осіб є, звичайно, хибою опери [“Різдвяна ніч” М. Лисенка] (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)