одноплановість
ОДНОПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до однопла́новий.
Будуючи гумореску-імпровізацію, письменник [О. Ковінька] не дотримується одноплановості розповіді. Навпаки — вільно переходить од теми до теми, від одного епізоду до іншого (Вітч., 10, 1963, 105);
Одноплановість характеристики більшості дійових осіб є, звичайно, хибою опери ["Різдвяна ніч" М. Лисенка] (Укр. клас. опера, 1957, 173).
Словник української мови (СУМ-11)