одностайність
ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до односта́йний.
[Чалий:] Все пропало!.. Немає згоди, немає одностайності між нами. Одна біда повинна б всіх єднать докупи, а ми йдемо урозтіч!.. (І. Карпенко-Карий);
Дружба, товариство, єдність, одностайність – це ж основна тема непогасного “Тараса Бульби” Гоголя (М. Рильський);
Мова на величезному просторі від Харкова до Кам'янця-Подільського виявляла таку одностайність, такий брак .. відмін, який вповні відповідав українському національному типові (І. Франко);
Довго не може ніхто зо мною бути щасливим, бо я не виношу довго одностайності (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)